Урок природознавства, проведений у 2 класі

Тема: ЯКІ ІСНУЮТЬ ЗВ’ЯЗКИ МІЖ НЕЖИВОЮ ТА ЖИВОЮ ПРИРОДОЮ?

Мета: розширити знання учнів про взаємозв'язки між неживою природою, рослинами тваринами восени; вчити міркувати, порівнювати, робити висновки, спираючись на життєвий досвід; виховувати любов до природи.

Тип уроку: узагальнення і систематизація знань.

Обладнання: підручник «Природознавство» І. Грущинської, П.Чайковський «Листопад», ілюстрації рослин і тварин, слайди.

Хід уроку

I.                    ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.                  АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1.                  Вправа «Погода»

—                Яка зараз пора року?

—                Який місяць?

—                Яке число?

—                Тепло чи холодно надворі?

—                Який стан неба?

—                Яка температура повітря?

—                Чи були сьогодні протягом дня опади?

2.                  Кросворд

3.                  Робота в групах «Жива та нежива природа»

4.                  Слухання вірша Гринька Чупринки «Осінь».

              ОСІНЬ

Чорний степ на виднокрузі,

Густо стелиться туман.

Ніби злився в чорній тузі

З сірим небом океан.

Кожна хмарка, кожна смуга

Сипле крапельки на низ;

Плаче осінь, ллється туга

Морем виплаканих сліз.

Осінь-зрадниця снує;

На поляни крізь тумани

Дрібний дощик сипле, б’є.

—                Про які зміни в неживій природі йдеться у вірші?

—                Як вплинули зміни, що сталися восени в неживій природі, на життя рослин?

5.                  Розповіді учнів про ознаки осені (супроводжуються слайдами).

•                      Осіннє небо

Придивися уважно до осіннього неба. Воно набагато блідіше, ніж було влітку в жаркі дні. Тоді здавалося, що все небо залите блакитною фарбою, а ось тепер воно прозоре, блідно-блакитне.

Навесні і влітку на небі клубочаться пухкі, як величезні грудки вати, купчасті хмари. Восени вони з’являються значно рідше.

•                      Перші заморозки

Одного разу вересневим ранком ви раптом побачите, що земля, дахи будинків, сараїв — усе біле, ніби злегка обсипано, тільки не снігом, а інеєм. Іній цей нестійкий. Ледве вигляне сонце, він миттю розтане.

•                      Осінній дощ

Осінній дощ мжичить. Як зарядить сипати маленькими крапельками на землю, так і йтиме день, два, три, тиждень, не припиняючись. Холодний, нудний дощ. Скоріше вже приходила б зима!

•                      Осінні тумани

Стелються над землею осінні тумани. Здається, ніби низько-низько опустилися хмари і обкутали землю білим густим покривом.

Та так і є! Тому що і хмари в небі, і туман над землею складаються з крихітних крапельок води.

У великому місті туман затримує в собі пил, вихлопні гази автомобілів, частки диму з труб. Повітря просочується шкідливими для людини газами. Такий забруднений туман називають «смог» — «туман з димом».

•Льодостав

Наприкінці осені на водоймах відбувається льодостав — річки, озера, ставки покриваються льодом. А незабаром і уся земля одягнеться у білий сніговий наряд.

—                Хто зможе виділити осінні явища в неживій природі?

Висновок. Похолодання, перші заморозки і поява інею, затяжні дощі, густі тумани, перший сніг, льодостав — це осінні явища в неживій природі.

6.                  Робота над загадками про осінні явища

       •    То тихенький, то пустує, часом сильний, часом кволий:

            Завжди всі його ми чуєм,та не бачимо ніколи. (Вітер)

• З небокраю, з-за діброви вийшли кралі чорноброві,

Принесли водиці жбан, полили широкий лан. (Хмари)

• Загасило літо піч та відтоді плаче:

             Сльози ллються день і ніч крізь ситечко наче. (Осінні дощі)

• Ревнув віл на сто гір, на тисячу городів. (Грім)
• Зоря-зоряниця, молода дівиця, гуляти ходила, сльозу зронила,

             Місяць бачив — не підняв, сонце бачило — підняло. (Роса)

• Сивий бугай усе поле зайняв. (Туман)
• Хто малюнок уночі на вікні зробив мені? (Мороз)
• Ніжна зірка сніжно-біла на рукав мені злетіла.

             Поки ніс її сюди, стала краплею води. (Сніжинка)

ІІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

Сьогодні ви дізнаєтеся про взаємозв’язки між неживою природою, рослинами і тваринами.

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

7.                  Осінні зміни в житті рослин

—                Як вплинули зміни, що сталися восени в неживій природі, на життя рослин? (Похолодання, затяжні дощі, часті вітри вплинули на рослини: змінилося забарвлення листя, потім воно стаю обпадати.)

—                Пригадайте, як змінюється полуднева висота сонця восени? Як це впливає на тривалість дня та температуру повітря?

—                Розкажіть Сонечку Семикрапочці, як зміни в неживій природі і впливають на рослини.

—                Вам відомо, що без неживої природи: сонячного світла, тепла, води, повітря не можуть жити рослини, тварини, люди.

— З пониженням температури повітря зміна забарвлення листя триває інтенсивніше. Швидше триває і листопад.

                          ЛИСТОПАД

Із дня у день ідуть дощі, похмурі та колючі.

Холодний вітер уночі вкрива льодком калюжі.

Все непорушне та німе. Лиш осокір високий

лякливо гілкою змахне, зачувши скрики сойки.

Та ще думки гризуть сову: куди ж це миші зникли, навіщо сиро, і чому калина пахне снігом?..

А. Костецький

8.                  Тестування

•                      Яка пора року передує зимі?

а) Зима; б) літо; в) осінь; г) весна.

•                      Познач зайвий місяць.

а) Жовтень; б) вересень; в) листопад; г) січень.

•                      Яке дерево не скидає листя восени?

а) Осика; б) сосна; в) береза; г) тополя.

•                      У якого дерева восени буває червоне листя?

а) Клен; б) дуб; в) осика; г) ялина.

•                      Який птах «зайвий»?

а) Горобець; б) шпак; в) ворона; г) синиця.

•                      Найпомітніша зміна в неживій природі восени — це:

а) дощ; б) туман; в) зниження температури повітря; г) вітер.

ФІЗКУЛЬХВИЛИНКА

9.                  Осінні зміни в житті тварин

—                Відгадайте загадки.

III.                На ромашку біля воріт опустився вертоліт золотисті очі. Хто ж це?(Бабка)

IV.                Ніс, як спиця, гострий та тонкий, а голос дзвінкий. (Комар)

—                Як одним словом ми назвемо бабку, комара?

—                Чи бачили ви влітку комах? Яких? (Метелики, комарі, бабки, мухи) Чи багато їх було влітку?

—                Більше або менше їх стало з приходом осені? (Менше) Куди ж вони поділися?

—                Де вони ховаються? (У корі дерев, в опалому листі)

—                А як ви вважаєте, чиє життя тісно пов'язане з комахами? (Птахів)

—                Чим ще живляться птахи? Чому птахи відлітають?

10. Складання таблиці

V.                  Гра «Відгадайте тварину»

Під час відгадування на дошці з’являються зображення тварин.

1. Восени у мене турбот чимало. По-перше, я линяю. По-друге, потрібно потурбуватися про надійний притулок, де можна спокійно проспати до весни. Але, щоб спокійно спати, мені треба накопити запас жиру, а це робиться влітку і на початку осені, адже в цей час багато їжі: дозріли ягоди й інші плоди, стали солодкими і соковитими корені рослин, усюди багато комах, у вуликах диких бджіл і ос — солодкий мед. Накоплю жирку, і спати можна лягати у барліг. Жир — це запас їжі на всю зиму. (Ведмідь)
2. А я до зими міняю шубку на теплішу і пухнасту. У казках говорять, що я хитра. А насправді, не хитріша за інших звірів. Коли б не гострозорі очі, гострий слух, тонке чуття, то ніяка хитрість не врятує від вовків і мисливських собак. Свою головну здобич — мишей-полівок — знаходжу я без всяких хитрощів. Ніс і вуха допомагають. А ось зайця наздогнати мені важко, хіба що випадково зіткнуся з косим або набреду на зайченя. (Лисиця)
3. Я дуже цікавий звір. Тільки я вмію будувати на річках і струмках греблі, прокладати в лісі канали і, як справжній лісоруб, валити товсті дерева, споруджувати хати для житла. Знайду осику або вербу і починаю підгризати дерево з усіх боків. Дерево, що впало, старанно обробляю: відділяю гілки, перегризаю на декілька частин стовбур, а потім усе це сплавляю по воді до хати і складаю у великі купи. Так я запасаю собі на зиму «продукти». Замерзне ставок, а я сидітиму у своїй хаті й із задоволенням гризтиму кору і молоді гілки дерев. (Бобер)
4. Я дуже обережний звір. Полюю вночі, тому мене побачити не просто. Тіло моє покрите сріблисто- сірою жорсткою щетиною. Від носа до потилиці тягнуться жовтувато-білі смуги, а через очі і вуха — чорна смуга. Ближче до осені я починаю нагулювати жир — готуватися до зими. Хоча на вигляд я незграбний, але вправно ловлю гризунів, жаб, ящірок, викопую черв’яків. До холодів жиру накоплю стільки, що можна і спати лягати на всю зиму!(Борсук)
5. Звірі від ворогів хто в дуплах рятуються, хто ховається під снігом, хто в норах. Ая нічого цього робити не вмію. Ворогів у мене повним-повнісінько. Івсе-таки я живу, не сумую. Виручають мене ніс, чуйні вуха, швидкі ноги і непримітна шубка. Очі у мене «косі» — бачу ними не лише вперед і в сторони, але навіть трохи назад. Вуха теж на всі боки обертаються — не потрібно даремно головою вертіти. Восени я линяю: замість сірої виростає сніжно-біла шерстка. Годуюся я ночами -— так безпечніше — гілочками дерев, корою з їх стебел. (Заєць)

VI.                Робота в групах

Гра «Ланцюги живлення»(діти будують з фотографій ланцюги живлення і презентують власну роботу)

—                Поясніть, як збирання врожаю залежить від погоди.

—                Рослини і тварини також пов’язані між собою. Птахи, звірі живляться насінням і плодами рослин. Вони розносять плоди і насіння на далекі відстані і сприяють поширенню рослин у природі.

—                козулі. Як називають зв’язки між живими організмами?

—                Поміркуйте, які ланцюги живлення можна скласти?

—                Запам ’ятайте: ланцюг живлення починається з рослини.

Сонечко Семикрапочка нагадує: за характером живлення тварин поділяють на рослиноїдних, м’ясоїдних і хижих. Є ще і всеїдні тварини.

•                      Підбиття підсумків. Рефлексія

> Вікторина

1)                 Пора року, що йде за осінню. (Зима)

2)                 Явище природи, яке частіше буває восени. Влітку його називають теплим, грибним, восени — холодним, мжичкою. (Дощ)

3)                 Це явище буває тільки восени. Дерева вбираються в красиві убори, а потім скидають листя. (Листопад)

4)                 Якщо ніч холодніша, ніж вдень, на траві утворюються крапельки води. Що це? (Роса)

5)                 Це явище природи схоже на легкий серпанок у повітрі, а іноді — на білу непрозору стіну? (Туман)

6)                 Як називається явище появи льоду на водоймах? (Льодостав).

•                      ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. С.62-63.Розкажіть, як пов’язані рослини, рослиноїдні та хижі тварини. Намалюйте ланцюг їхнього живлення. Пригадайте казки про їхнє спільне життя.